Затверджено

Рішенням спостережної ради кредитної спілки

„ ЕКСПРЕС КРЕДИТ ”

Протокол № 164  від “ 12 ”  березня  2020  р.

Голова спостережної ради

  _ Міхель Юрій

 

ПОЛОЖЕННЯ

про фінансове управління

кредитної спілки “ЕКСПРЕС КРЕДИТ”

(нова редакція)

 

Положення про фінансове управління кредитної спілки „ЕКСПРЕС КРЕДИТ” (далі – Положення) розроблено відповідно до Закону України «Про кредитні спілки», Переліку внутрішніх положень та процедур кредитної спілки, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Держфінпослуг) від 11 листопада 2003 року № 116, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2003 р. за № 1078/8399 (далі – Розпорядження 116) та Положення про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2004 року № 7, затвердженого розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 19 вересня 2019 року №1840, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України  27 листопада 2019 року за №1186/34157 (далі – Положення, затверджене Розпорядженням 1840), Статуту кредитної спілки „ЕКСПРЕС КРЕДИТ”, положень про її органи управління, та інших нормативних документів, що регулюють фінансову діяльність кредитних спілок.

1. Порядок здійснення фінансового планування та аналізу виконання планів кредитної спілки.

Фінансове планування в кредитній спілці „ЕКСПРЕС КРЕДИТ” (далі – кредитна спілка) здійснюється шляхом розробки та затвердження, не пізніше 31 грудня, спостережною радою бюджету кредитної спілки на наступний фінансовий рік. Складовою частиною бюджету є деталізований помісячний кошторис витрат кредитної спілки.

Затверджений бюджет на поточний фінансовий рік доводиться до відома загальним зборам членів кредитної спілки, що проводяться у поточному фінансовому році і розглядають річний звіт про діяльність органів управління кредитної спілки та її річний фінансовий звіт за попередній фінансовий рік. Загальні збори членів кредитної спілки, виходячи з результатів роботи кредитної спілки за попередній фінансовий рік та визначених пріоритетів розвитку кредитної спілки на поточний фінансовий рік, можуть надати свої висновки та пропозиції щодо затвердженого на поточний рік бюджету кредитної спілки. У цьому випадку, спостережна рада кредитної спілки вносить необхідні корективи до бюджету на поточний фінансовий рік на першому після загальних зборів членів кредитної спілки засіданні.

Зміни до бюджету кредитної спілки протягом поточного фінансового року вносяться рішенням спостережної ради за власною ініціативою або ініціативою інших органів управління кредитної спілки. Такі зміни не можуть суперечити наданим загальними зборами членів кредитної спілки висновкам та бюджетним директивам (за наявності таких висновків та бюджетних директив).

Правління аналізує фактичне виконання бюджету на місячній основі та звітує про його виконання не рідше ніж один раз на квартал, якщо окремим рішенням спостережної ради кредитної спілки, прийнятим за власною ініціативою або ініціативою ревізійної комісії кредитної спілки, не буде встановлено місячну періодичність звітування.

2. Порядок формування та використання капіталу кредитної спілки в розрізі окремих його складових.

  • Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу кредитної спілки.

Капітал є власністю кредитної спілки.

  • Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов’язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.
  • Обов’язковий пайовий внесок – обов’язковий зворотний внесок, що вноситься особою при вступі до кредитної спілки.

Розмір обов’язкового пайового внеску є однаковим для всіх членів кредитної спілки та встановлюється рішенням загальних зборів членів кредитної спілки як фіксована сума. Повернення обов’язкового пайового внеску члена кредитної спілки провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття уповноваженим на прийняття таких рішень органом кредитної спілки відповідного рішення.

  • Додатковий пайовий внесок – зворотний внесок члена кредитної спілки, що вноситься з метою збільшення пайового капіталу та забезпечення фінансової стабільності кредитної спілки.

Додатковий пайовий внесок члена кредитної спілки вноситься членом виключно за його бажанням без жодних обмежень щодо розміру чи періодичності внесення.

Додаткові пайові внески можуть бути повернені як у разі припинення членства в кредитній спілці, так і без втрати членства в кредитній спілці. При цьому, повернення додаткового пайового внеску члена кредитної спілки провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць, після прийняття уповноваженим на прийняття такого рішення органу управління кредитної спілки відповідного рішення. Спрямування додаткових пайових внесків на погашення кредиту та процентів за його користування або на поповнення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок здійснюється за письмовою заявою члена кредитної спілки після прийняття уповноваженим на прийняття такого рішення органу управління  кредитної спілки відповідного рішення.

Поповнення додаткового пайового внеску сумою процентів, нарахованих на внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок здійснюється за письмовою заявою члена кредитної спілки.

Додаткові пайові внески залучаються на бездоговірній основі. Залучення додаткових пайових внесків має здійснюватися з урахуванням вимоги щодо дотримання нормативу запасу ліквідності, згідно якого розрахунковий запас ліквідності кредитної спілки обчислюється від суми залишку додаткових пайових внесків членів кредитної спілки та залишку зобов’язань за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та становить 5 відсотків.

Умови залучення та повернення додаткових пайових внесків є однаковими для всіх членів кредитної спілки.

2.5. Розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини на додаткові пайові внески членів кредитної спілки та на обов’язкові пайові внески членів кредитної спілки, як за підсумками фінансового року, так і протягом року забороняється.

2.6. Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління кредитної спілки та інших пов’язаних з ними осіб крім фінансування видатків на утримання кредитної спілки, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених статутом кредитної спілки.

2.7. Резервний капітал кредитної спілки формується за рахунок наступних джерел:

1) вступних внесків членів кредитної спілки;

2) частини доходу кредитної спілки;

3) членських внесків до резервного капіталу.

2.8. Вступний внесок – обов’язковий незворотний внесок, що вноситься особою одноразово при її вступі до кредитної спілки та є умовою набуття членства в кредитній спілці. Розмір вступного внеску є однаковим для всіх членів кредитної спілки та встановлюється рішенням загальних зборів членів кредитної спілки як фіксована сума.

Вступний внесок повністю спрямовується на формування резервного капіталу. Нарахування плати (процентів) та розподіл доходу на ці внески членів кредитної спілки не здійснюються.

2.9. Формування резервного капіталу кредитної спілки протягом року відбувається за рішенням спостережної ради шляхом спрямування до резервного капіталу частини доходу кредитної спілки, а саме: кредитна спілка один раз у рік спрямовує на формування резервного капіталу нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, в повному обсязі або частково, але не менш ніж 100 гривень. При цьому, протягом року формування резервного капіталу може здійснюватися за окремим рішенням спостережної ради.

За рішенням спостережної ради кредитна спілка має право спрямовувати на формування резервного капіталу частину доходу більшу, ніж передбачена графіком формування резервного капіталу, встановленого цим Положенням.

2.10. Членський внесок до резервного капіталу – необов’язковий незворотній внесок члена кредитної спілки, який формує резервний капітал кредитної спілки та можливість унесення якого до резервного капіталу передбачається статутом кредитної спілки. Необов’язковий членський внесок до резервного капіталу вноситься членом кредитної спілки на добровільній основі.

2.11. Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок наступних джерел:

1) цільових внесків членів кредитної спілки;

2) благодійних внесків фізичних та юридичних осіб;

3) безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.

2.12. Цільовий внесок члена кредитної спілки в додатковий капітал – зворотній добровільний внесок члена кредитної спілки цільового призначення, який формує додатковий капітал кредитної спілки.

Добровільний цільовий внесок члена кредитної спілки в додатковий капітал вноситься членом виключно за його бажанням без жодних обмежень щодо розміру чи періодичності внесення.

Нарахування плати (процентів) або розподіл доходу на цільові внески членів кредитної спілки в додатковий капітал не здійснюється.

Повернення необов’язкових (добровільних) цільових внесків у додатковий капітал повністю або частково не тягне за собою припинення членства фізичної особи в кредитній спілці.

Добровільний цільовий внесок в додатковий капітал повертається члену кредитної спілки в місячний строк з дня отримання письмової заяви в повному обсязі чи частково.

У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці добровільний цільовий внесок в додатковий капітал повертається в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття уповноваженим на прийняття такого рішення органу управління кредитної спілки відповідного рішення.

Цільові внески в додатковий капітал залучаються на бездоговірній основі. Цільовий внесок в додатковий капітал не є платним.

Додатковий капітал може бути використаний на покриття збитків.

2.13. Якщо за підсумками звітного року кредитна спілка отримала збиток, який не змогла покрити за рахунок надходжень поточного року, його покриття здійснюється з урахуванням такої черговості та за рахунок:

1) залишку нерозподіленого прибутку;

2) резервного капіталу;

3) додаткового капіталу, крім цільових внесків членів у додатковий капітал;

4) цільових внесків членів кредитної спілки в додатковий капітал;

5) додаткових пайових членських внесків у пайовий капітал;

6) обов’язкових пайових членських внесків у пайовий капітал.

Якщо залишок непогашеної суми збитків менше ніж залишок членських внесків, за рахунок яких він має бути погашений, здійснюється пропорційне зменшення суми відповідного виду внесків кожного члена кредитної спілки.

Рішення спостережної ради кредитної спілки про використання капіталу на покриття збитків кредитної спілки має містити такі відомості:

1) розмір збитків, які не можуть бути покриті за рахунок надходжень поточного року;

2) складові капіталу кредитної спілки, за рахунок яких покриватимуться збитки;

3) розмір кожної складової капіталу кредитної спілки до і після покриття цих збитків;

4) розмір пайового та/або цільового членського внеску кожного члена кредитної спілки після покриття таких збитків, якщо покриття здійснювалось за рахунок їх пайових та/або цільових членських внесків.

Після прийняття спостережною радою рішення про покриття збитків за рахунок пайових та/або цільових членських внесків кредитна спілка зобов’язана протягом трьох робочих днів повідомити про це Нацкомфінпослуг та протягом десяти робочих днів повідомити членів кредитної спілки в порядку скликання загальних зборів.

3. Порядок формування та використання резерву забезпечення покриття втрат

3.1. Кредитна спілка згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) формує резерв у зв’язку зі знеціненням (зменшенням корисності) активів, складовою якого є резерв покриття втрат від неповернених позичок (далі – РЗПВ), з метою покриття втрат від неповернення кредитів унаслідок реалізації кредитного ризику.

Розмір, у якому формується РЗПВ, залежить від розміру кредитного ризику за договорами кредиту.

Кредитна спілка формує РЗПВ за кожним договором кредиту окремо та обліковує зазначену інформацію в обліковій та реєструючій системі кредитної спілки.

3.2. Договір кредиту вважається простроченим, якщо членом кредитної спілки на дату визначення простроченості повністю або частково не виконано зобов’язань у строки та обсягах, встановлених умовами договору кредиту, щодо повернення тіла кредиту та/або сплати процентів за кредитом.

3.3. Для розрахунку РЗПВ будь-який договір кредиту відноситься до певного рівня прострочення за такими ознаками:

не прострочений якщо прострочення на дату визначення простроченості немає
під наглядом якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 1 до 30 днів включно;
перший рівень якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 31 до 60 днів включно;
другий рівень якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 61 до 90 днів включно;
третій рівень якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 91 до 180 днів включно;
четвертий рівень якщо прострочення на дату визначення простроченості становить понад 180 днів.

3.4. Кількість днів прострочення за простроченим договором кредиту рахується в календарних днях на дату визначення простроченості, починаючи з наступного дня після відповідної календарної дати, визначеної договором кредиту як граничний строк сплати відповідної простроченої частини тіла кредиту та/або процентів. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

3.5. Особливості визначення рівня простроченості за кредитом:

якщо член кредитної спілки достроково повернув повністю або частково кредит, кредитна спілка має визначати рівень простроченості кредиту з урахуванням зробленого відповідного коригування зобов’язань члена кредитної спілки у бік їх зменшення та з урахуванням нового графіка платежів, якщо такий оформлявся;

якщо кількість календарних днів прострочення за різними зобов’язаннями в межах одного договору кредиту відрізняється, приймається більший за значенням строк;

кредитна спілка визначає єдину категорію рівня простроченості договору кредиту за кількома договорами кредиту щодо одного члена кредитної спілки, використовуючи найвищу;

кредитна спілка визначає рівень простроченості договору кредиту відповідно до умов договору кредиту на момент його укладання, крім випадків зміни строку дії договору кредиту для кредитної лінії за умови відсутності прострочених зобов’язань за договором кредиту для кредитної лінії;

якщо прострочену заборгованість за кредитним договором було повністю погашено, кредитна спілка має право переглянути рівень простроченості за таким договором на нижчий рівень. Рівень простроченості не знижується після погашення простроченої заборгованості, якщо прострочену заборгованість погашено неповністю;

кредитна спілка може класифікувати договір кредиту за більш високою категорією, ніж це визначено вище, якщо внаслідок оцінки (аналізу) договору кредиту відповідно до вимог МСФЗ, включаючи ситуацію з вартістю застави, фінансового стану боржника, витрат на компенсацію боргових зобов’язань (у тому числі судові витрати тощо), або інших умов, які могли б призвести до збільшення кредитного ризику, прогнозується більше збитків, ніж передбачено рівнем простроченості договору кредиту згідно з класифікацією, наведеною вище;

кредитна спілка може не формувати РЗПВ за договором кредиту, якщо розмір простроченої заборгованості за договором кредиту не перевищує 250 грн.

3.6. Розмір необхідного РЗПВ кредитна спілка визначає як суму РЗПВ, сформованих за кожним договором кредиту окремо.

РЗПВ за конкретним договором кредиту визначається за такою формулою:

РЗПВ = (К + П) × І × З,

де К залишок зобов’язань за тілом кредиту;
  П залишок зобов’язань за нарахованими, але несплаченими процентами;
  І ймовірність дефолту члена кредитної спілки;
  З коефіцієнт покриття боргу заставою.

Розмір показника І відображає ймовірність припинення виконання членом кредитної спілки своїх зобов’язань за договором кредиту. Кредитна спілка визначає наступні розміри показника І залежно від визначеного кредитною спілкою рівня простроченості договору кредиту:

непрострочені: І = 0,15 відсотка;

під наглядом: І = 1 відсоток;

перший рівень: І = 20 відсотків;

другий рівень: І = 50 відсотків;

третій рівень: І = 70 відсотків;

четвертий рівень: І = 100 відсотків.

Кредитна спілка визначає розмір показника З на підставі виду застави та рівня покриття зобов’язань заставою відповідно до Додатку до Положення, затвердженого Розпорядженням 1840 (далі – Додаток). Якщо предметом застави є майно, яке не визначене в Додатку, рівень покриття зобов’язань заставою становить менше ніж 20 відсотків, або заставу не оформлено належним чином відповідно до законодавства, або прострочення за договором кредиту становить понад 365 днів – показник З дорівнює 1.

Розрахункова сума РЗПВ порівнюється з розміром фактично сформованого РЗПВ і відповідно до виявленого відхилення здійснюється збільшення або зменшення фактичного розміру РЗПВ.

Перерахунок РЗПВ здійснюється кредитною спілкою щомісяця станом на останній день місяця.

Якщо кредитна спілка вище оцінює ймовірність дефолту члена кредитної спілки, РЗПВ формується кредитною спілкою в більшому розмірі, ніж визначено цим Положенням, на підставі наказу голови правління кредитної спілки, але не може бути більше ніж сума залишку зобов’язань за договорами кредиту на таку саму дату.

3.7. Кредитною спілкою з метою покриття втрат за іншою дебіторською заборгованістю формується резерв сумнівних боргів.

3.8. Розмір резерву сумнівних боргів визначається кредитною спілкою відповідно до МСФЗ.

3.9. Сума сформованого резерву сумнівних боргів на дату балансу не може перевищувати загальну суму іншої дебіторської заборгованості.

3.10. Списання сум заборгованості за рахунок РЗПВ або резерву сумнівних боргів здійснюється за рішенням уповноваженого органу кредитної спілки за наявності обставин, які підтверджують неможливість погашення такої заборгованості, з урахуванням ознак, визначених Податковим кодексом України та відповідно до законодавства України.

При цьому списання сум заборгованості за кредитами здійснюється за рахунок резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, а списання сум заборгованості за іншими активними операціями (крім кредитних операцій) – за рахунок резерву сумнівних боргів.

3.11. У разі якщо всі заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості згідно з порядком, визначеним цим пунктом, не дали позитивного результату, кредитна спілка відносить таку заборгованість на витрати в частині, що не відшкодована за рахунок РЗПВ або резерву сумнівних боргів, створених відповідно до цього пункту.

4. Порядок формування та використання фондів кредитної спілки в розрізі окремих фондів.

4.1. В кредитній спілці за рішенням загальних зборів можуть створюватися фонди, в тому числі благодійні, порядок формування та використання яких встановлюється відповідними положеннями кредитної спілки.

4.2. Положення про фонди, рішення щодо створення яких прийнято загальними зборами членів кредитної спілки, затверджуються її спостережною радою, і мають містити:

1) визначення мети створення фонду,

2) порядок формування фонду,

3) порядок використання коштів фонду,

4) порядок ліквідації фонду.

4.3. Порядок формування кожного з фондів включає в себе джерела, обсяги та періодичність надходження грошових коштів, в тому числі внесків, за рахунок яких формується фонд. При цьому, у разі формування певного фонду за рахунок внесків членів кредитної спілки, рішення про їх внесення до такого фонду, включаючи визначення розміру цих внесків, періодичності їх внесення тощо, має бути прийняте загальними зборами членів кредитної спілки.

4.4. Порядок використання кожного з фондів включає в себе встановлення обмежень щодо спрямування коштів фонду виключно на потреби визначені рішенням загальних зборів членів кредитної спілки із зазначенням періодичності та напрямків використання коштів фонду, визначення норм, дотримання яких передбачено рішенням загальних зборів та визначеною метою створення фонду, уповноваження певного органу управління кредитної спілки щодо розпорядження коштами фонду, затвердження процедур прийняття рішення про використання коштів фонду тощо.

4.5. У разі створення окремих фондів, в тому числі благодійних, кредитна спілка, також, зобов’язана внести необхідні зміни щодо визначення порядку формування та використання таких фондів до цього Положення та надати копії відповідних положень згідно Розпорядження 116.

4.6. Кредитна спілка має право провадити благодійну діяльність з дотриманням вимог законодавства.

5. Порядок придбання та продажу майна кредитної спілки, розміщення  тимчасово вільних коштів.

5.1. Кредитна спілка відповідно до свого Статуту володіє, користується та розпоряджається належним їй майном.

5.2. Рішення про придбання та продаж майна чи замовлення послуг/робіт  на суму, що не перевищує 90% капіталу кредитної спілки приймає голова правління.

Рішення про придбання та продаж:

– нерухомого майна,

–  автомобільного транспорту,

– іншого майна чи замовлення послуг/робіт вартістю, що перевищує зазначену суму, приймається спостережною радою кредитної спілки за поданням голови Правління.

5.3. Тимчасово вільні кошти кредитна спілка може розмістити:

1) на депозитних рахунках в банках, що мають право роботи з вкладами громадян;

2) на депозитних рахунках в об’єднаній кредитній спілці;

3) на додаткових пайових внесках в об’єднаній кредитній спілці;

4) у державні цінні папери, перелік яких встановлюється згідно законодавства.

6. Порядок здійснення контролю у кредитній спілці.

Внутрішній контроль.6.1. Контроль за виконанням планів кредитної спілки та порядок проведення перевірок.Контроль за виконанням планів діяльності кредитної спілки, в тому числі бюджету, здійснюють спостережна рада, ревізійна комісія та служба внутрішнього аудиту (контролю) кредитної спілки в межах компетенції, визначеної законодавством, а саме:

В рамках контролю за виконанням бюджету ревізійна комісія не рідше одного разу на рік проводить перевірку результатів фінансово-господарської діяльності кредитної спілки.

Результати перевірки розглядаються на засіданні ревізійної комісії та доводяться до відома загальних зборів та спостережної ради кредитної спілки.

Висновок ревізійної комісії про результати діяльності кредитної спілки подається на затвердження загальним зборам.

Звіт про виконання бюджету звітного року погоджений з ревізійною комісією розглядається на першому, після закінчення фінансового року, засіданні спостережної ради.

Перевірка поточної діяльності кредитної спілки та її відокремлених підрозділів  проводиться ревізійною комісією.

Ревізійна комісія має право, в рамках кошторису визначеного спостережною радою кредитної спілки, для проведення перевірок залучати за погодженням із спостережною радою на договірних засадах зовнішніх експертів з числа осіб, які не перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою, чи незалежного аудитора (аудиторську фірму).

Ревізійна комісія щоквартально проводить:

а) вибіркове співставлення відповідності записів в особових картках (книгах, відомостях) даним бухгалтерського обліку;

б) перевірку окремих аспектів діяльності правління та кредитного комітету.

Позапланові перевірки провадяться ревізійною комісією за рішенням спостережної ради або на вимогу не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки.

Результати проведених перевірок ревізійна комісія доводить до відома спостережної ради на її найближчому засіданні.Ревізійна комісія має право подавати рекомендації спостережній раді та іншим органам управління щодо покращення організації їхньої роботи або усунення виявлених недоліків. Останні зобов’язані на найближчому своєму засіданні розглянути дані рекомендації і прийняти рішення щодо них. Про прийняті рішення, органи управління повідомляють ревізійну комісію.Голова правління кредитної спілки або інша уповноважена наказом голови правління особа, контролює виконання кредитною спілкою фінансових нормативів, встановлених Положенням, затвердженим Розпорядженням 1840, з періодичністю, визначеною зазначеним нормативно-правовим актом. У випадку виявлення фактів порушення кредитною спілкою фінансових нормативів, уповноважена, на здійснення контролю за дотриманням фінансових нормативів, наказом голови правління особа зобов’язана повідомити про це голову правління.

Служба внутрішнього аудиту (контролю) кредитної спілки здійснює:

1) нагляд за поточною діяльністю кредитної спілки;

2) контроль за дотриманням законів, нормативно-правових актів органів, якими здійснюється державне регулювання ринків фінансових послуг, та рішень органів управління кредитної спілки;

3) перевірку результатів поточної фінансової діяльності кредитної спілки;

4) аналіз інформації про діяльність кредитної спілки, професійну діяльність її працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами кредитної спілки;

5) виконання інших передбачених законами функцій, пов’язаних з наглядом та контролем за діяльністю кредитної спілки.

Служба внутрішнього аудиту (контролю) кредитної спілки підпорядковується спостережній раді кредитної спілки і звітує перед нею.

Служба внутрішнього аудиту (контролю) кредитної спілки організаційно не залежить від інших підрозділів кредитної спілки.

Внутрішній аудит (контроль) здійснюється з дотриманням особливостей, які встановлюються статтею 151 Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Порядком проведення внутрішнього аудиту (контролю) у фінансових установах, затвердженим розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 05.06.2014 року №1772, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2014 р. за №885/25662 та іншими нормативноправовими актами.

Зовнішній контроль.

6.2. Кредитна спілка зобов’язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам державної влади.

Кредитна спілка розкриває фінансову звітність та інші звітні дані в обсягах, формах та у строки, встановлені законодавством.

Достовірність і повнота річної фінансової звітності, а також впевненість щодо річних звітних даних кредитної спілки мають бути підтверджені суб’єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених законодавством.

Аудитор (аудиторська фірма), що підтверджують річну фінансову звітність кредитної спілки, повинен бути визначений загальними зборами кредитної спілки з урахуванням вимог Закону України „Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”, зокрема, вимог щодо незалежності і об’єктивність аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності встановлених Статтею 10 цього Закону.

Аудиторські перевірки кредитної спілки можуть проводитися аудиторськими фірмами або аудиторами, які:

1) мають відповідний сертифікат аудитора;

2) не мають взаємовідносин щодо права власності з фінансовою установою, діяльність якої перевіряється, не мають заборгованості перед цією установою або іншого конфлікту інтересів.

Кредитна спілка зобов’язана у встановлені законодавством строки оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі). Аудиторський звіт щодо проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності та звіт про надання впевненості щодо річних звітних даних кредитної спілки кредитна спілка подає в паперовій формі разом із супровідним листом не пізніше 01 червня року, наступного за звітним.

6.3. Порядок звітування правління та кредитного комітету перед спостережною радою та ревізійною комісією.

Правління на квартальній основі подає на розгляд спостережній раді дані щодо результатів фінансово-господарської діяльності кредитної спілки. Звіт правління надається у формі Додатків до Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об’єднаними кредитними спілками до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням  Держфінпослуг 25.12.2003 року № 177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2004 року за № 69/8668 (далі – Звітні дані) , крім того розкриття окремих аспектів діяльності відокремлених підрозділів кредитної спілки та аспектів фінансово-господарської діяльності кредитної спілки може здійснюватися у формі додаткових таблиць, відомостей, графіків тощо.

Кредитний комітет на квартальній основі подає спостережній раді звіт щодо структури кредитного портфеля, кількості та обсягів виданих членам кредитної спілки кредитів та простроченості. Обов’язковою формою подання звіту кредитного комітету є звітні дані, які розкривають аспекти щодо структури кредитного портфеля, кількості та обсягів виданих членам кредитної спілки кредитів та простроченості, крім того кредитний комітет може подавати на розгляд спостережної ради додаткову інформацію у вигляді таблиць, відомостей, графіків, тощо.

Спостережна рада та Ревізійна комісія на квартальній основі розглядають звітні дані, про що відображається в протоколі засідання відповідного органу управління.

Якщо відповідно до законодавства встановлено іншу періодичність подання звітних даних кредитною спілкою, правління та кредитний комітет зобов’язані звітувати спостережній раді із встановленою згідно таких строків періодичністю.

Також, Спостережною радою щоквартально у строки визначені законодавством здійснюється розгляд та затвердження фінансової звітності кредитної спілки із зазначенням дати затвердження фінансової звітності у відповідному протоколі засідання Спостережної ради.

7. Вимоги до звітності про фінансово-господарську діяльність кредитної спілки за рік, що надсилається членам кредитної спілки та представляється загальним зборам членів кредитної спілки для затвердження.

7.1. Членам кредитної спілки, разом із запрошенням на чергові загальні збори надсилається звіт про діяльність органів управління та річний фінансовий звіт кредитної спілки, складений в наступному скороченому форматі:Основні балансові статті:

  Початок року Кінець року Зміни за рік, %
Активи, разом      
Кредитний портфель      
в тому числі членам кредитної спілки      
Кредити з порушенням режиму сплати, в тому числі:      
Прострочені кредити      
Безнадійні кредити      
Сума фактично сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок      
Фінансові інвестиції, в тому числі:      
Грошові кошти на депозитних рахунках в банках      
Внески (вклади) на депозитні рахунки в об’єднану кредитну спілку      
Внески до капіталу кооперативного банку      
Внески до капіталу об’єднаної кредитної спілки      
Державні цінні папери      
Внески до капіталу бюро кредитних історій      
Капітал кредитної спілки, в тому числі:      
Пайовий капітал      
Резервний капітал      
Додатковий капітал      
Нерозподілений прибуток (збиток)      
Зобов’язання кредитної спілки, в тому числі:      
Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки      
Інші платні зобов’язання      
Неоплатні зобов’язання      

 

Виконання бюджету за звітний рік:

  План Факт
Доходна частина:    
Проценти за кредитами    
Проценти від фінансових інвестицій    
Інші доходи    
Доходи разом    
Витратна частина (кошторис)    
Нараховані проценти за внесками (вкладами) на депозитні рахунки членів кредитної спілки    
Нараховані проценти за зобов’язаннями перед юридичними особами    
Витрати, пов’язані iз залученням коштів    
Витрати на страхування кредитів та внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках    
Витрати на нарахування заробітної плати та обов’язкових платежів    
Інші операційні витрати, у тому числі    
на благодійну діяльність    
Витрати на формування спільних фінансових фондів асоціацій    
Нарахована плата (проценти) на додаткові пайові внески    
Інші витрати    
Загальна сума операційних витрат    
Витрати на формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок    
Витрати на списання несплачених процентів за кредитами    
Усього витрат    
Фінансовий результат    
Податок на прибуток нарахований    
Розподіл доходу, у тому числі:    
на формування резервного капіталу    
Залишок нерозподіленого доходу (збитку)    

За бажанням члена кредитної спілки, йому надаються для ознайомлення статут, внутрішні положення, рішення органів управління, річна фінансова звітність та звітні дані (або копії цих документів, засвідчені в установленому законодавством порядку), достовірність і повнота яких підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), у головному офісі, а також у будь-якому з відокремлених підрозділів кредитної спілки.

7.2. На затвердження загальним зборам подається підтверджена аудиторським звітом річна звітність кредитної спілки за звітний рік. При цьому, відповідність даних, зазначених у надісланому членам кредитної спілки річному фінансовому звіті, даним, наведеним у річній звітності за звітний рік, підтверджує ревізійна комісія кредитної спілки у своєму висновку.

7.3. Інші питання, пов’язані із здійсненням фінансового управління за необхідності розкриваються в окремих положеннях, процедурах, або порядках, затверджених спостережною радою кредитної спілки за поданням правління.

 

  1. Питома вага внесків (вкладів) на депозитні рахунки в загальній сумі таких внесків (вкладів) за строками їх внесення.

Залучення строкових внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки на строк від 1 до 12 місяців (включно) здійснюється за умови, що питома вага таких внесків (вкладів) в загальній сумі внесків (вкладів) на депозитні рахунки за строками їх внесення відповідно становитиме 100%.

При цьому має бути дотримано фінансові нормативи діяльності, затверджені законодавством, включаючи наступні:

1) Залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки має здійснюватися з урахуванням вимоги, яка визначає, що капітал кредитної спілки не може бути меншим, ніж 10 відсотків від суми її загальних зобов’язань. Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється щоденно на кінець робочого дня.

2) Зобов’язання кредитної спілки перед одним своїм членом не повинні бути більше 10 відсотків від загальних зобов’язань кредитної спілки.

3) Залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки має здійснюватися з урахуванням вимоги щодо дотримання нормативу запасу ліквідності, згідно якого розрахунковий запас ліквідності кредитної спілки обчислюється від суми залишку додаткових пайових внесків членів кредитної спілки та залишку зобов’язань за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та становить 5 відсотків.